Віспа мавп

 Вітаю! Сьогодні з вами я, Олена Іванівна Бондаренко, терапевт INVIVO Clinic. А поговоримо ми про віспу мавп, навколо якої зараз точиться багато розмов.

Наразі, за даними ВООЗ, відомо про не пов'язані між собою спалахи мавпячої віспи у 12 країнах, які знаходяться поза межами Африканського континенту - природного місця поширення хвороби. Інфіковані не подорожували до країн Африки і не мали контакту з новоприбулими, а втім, заразилися вірусом. У Польщі офіційно підтвердили перший випадок інфікування мавпячою віспою. Поки тривають епідеміологічні дослідження причин появи хвороби у нетипових місцях.

Пропоную розібрати, що відомо про віспу мавп.

Віспа мавп - це рідкісне вірусне захворювання, що передається людині від тварин (гризуни, примати), прояви якого схожі з симптомами натуральної віспи. Передача вірусу від людини до людини носить обмежений характер.

Шляхи зараження

Інфікування відбувається у наступних випадках:

• в результаті прямого контакту з кров'ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин;

• при вживанні в їжу м’яса інфікованих тварин, яке не пройшло належним чином термічної обробки;

• при тісному контакті з виділеннями з дихальних шляхів, ушкодженими ділянками шкіри хворої людини або предметами з її осередку.

Симптоми

Інкубаційний період в середньому становить від 6 до 13 днів, але може коливатися від 5 до 21 днів.

Зазвичай у перші 5 днів захворювання у хворих спостерігається гарячка, сильний головний біль, збільшенням лімфатичних вузлів, біль в них і виражена загальна слабкість.

На 1-3 день від появи гарячки з’являється висип на шкірі, спочатку виникає на обличчі (в 95% випадків) і потім поширюється на кінцівки (долоні та ступні в 75% випадків). В останніх випадках у Великобританії виявлено, що висип на шкірі може бути в ділянці статевих органів, якщо передача вірусу відбулася під час статевого акту.

Висипання починається з утворення макулопапул (округлих, піднятих над рівнем навколишньої шкіри утворень), які змінюються на везикули (невеликі наповнені рідиною пухирці) і пустул, які приблизно через 10 днів вкриваються кірочками. До повного зникнення кірочок може пройти три тижні.

У більшості випадків хвороба протікає в легкій формі, симптоми тривають від 2 до 4 тижнів. Важкі випадки частіше зустрічаються серед дітей і пов’язані з тривалістю контакту з вірусом, станом здоров’я пацієнтів та характером супутніх захворювань. Найгірший прогноз мають пацієнти з імунодефіцитом та вагітні.

Ускладнення віспи мавп можуть включати вторинні інфекції, бронхопневмонію, сепсис, енцефаліт та інфекцію рогівки ока, з подальшою втратою зору.

Діагностика і лікування

Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування. Для цього досліджуються вміст або покриви висипань.

Віспа мавп зазвичай лікується симптоматично. Також у 2022 році (Європейське агентство лікарських засобів) був затверджений противірусний препарат (тековірімат) для лікування віспи мавп. Новітня вакцина, і специфічні противірусні ліки поки що є обмежено доступними для широкого загалу, проте спалахи цього захворювання піддаються контролю. Ефективність вакцинації проти натуральної віспи для профілактики віспи мавп в минулому досягала 85%, однак після повної ліквідації натуральної віспи у всьому світі ця вакцина більше недоступна для основної частини населення. Наявність вакцинації від натуральної віспи в минулому може сприяти менш важкому перебігу захворювання.

Профілактика

Єдиним способом зменшення числа інфекцій серед людей є профілактика. 

Я рекомендую наступні методи профілактики:

• уникати тісних фізичних контактів з людьми, інфікованими віспою мавп; 

• при догляді за хворими одягайте рукавички і використовуйте засоби захисту;

• після відвідин таких людей ретельно мийте руки;

• хворих рекомендується ізолювати або на дому, або в лікувальному закладі.

Якщо мої пацієнти збираються у подорож до екзотичних країн, я даю свої рекомендації щодо поведінки там, щоб застерегти їх від певних захворювань. Тож, якщо ви збираєтесь відвідати країни Західної Африки, будь ласка, уникайте контактів з тваринами, що можуть бути носіями хвороби (гризуни, сумчасті тварини, примати), утримуйтесь від вживання м’яса диких тварин, дотримуйтесь гігієнічних норм, належної безпеки харчових продуктів та питної води.

У разі появи будь-яких симптомів захворювання під час подорожі або після повернення необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.

Дотримуйтесь простих правил і будьте здорові!