С-пептид

Опис

• Альтернативні назви:зв’язуючий пептид, з’єднуючий пептид
• Терміни виконання: 1 день

С-пептид – це білок, що виробляється підшлунковою залозою разом з інсуліном. Під час синтезу інсуліну підшлунковою залозою проінсулін (попередник інсуліну) розщеплюється на інсулін і с-пептид.

С-пептид не виконує активної гормональної функції, але його рівень в крові є важливим маркером, який допомагає оцінити утворення інсуліну в організмі. Це важливо для оцінки ефективності вироблення інсуліну підшлунковою залозою.

Підвищення рівня с-пептиду може бути пов'язане з такими станами:

- Інсулінома – пухлина підшлункової залози, яка виробляє надмірну кількість інсуліну.

- Інсулінорезистентність – недостатня ефективність інсуліну в зниженні рівня цукру в крові.

- Гіпоглікемія – низький рівень цукру в крові, що може стати наслідком надмірного вироблення інсуліну.

Зниження рівня с-пептиду може вказувати на такі стани:

- Діабет 1 типу, де імунна система знищує бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін.

- Панкреатит – запалення підшлункової залози, що може призвести до пошкодження бета-клітин та зниження вироблення інсуліну.

- Прийом інсуліну або інших ліків, які можуть пригнічувати вироблення інсуліну.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність.

Показання

Для жінок:

• Синдром полікістозних яєчників.

Інші показання:

• Диференційна діагностика 1 та 2 типів діабету.
• Оцінка функції підшлункової залози у пацієнтів з діабетом – моніторинг залишкової функції бета-клітин.
• Оцінка вироблення інсуліну у пацієнтів з діабетом, які отримують інсулінотерапію.
• Визначення залишкової секреції інсуліну після лікування діабету. 
• Діагностика інсулінорезистентності.
• Діагностика гіпоглікемії.
• Оцінка ефективності лікування інсуліном.
• Моніторинг ефективності лікування інсуліном.
• Оцінка результатів трансплантації підшлункової залози або її бета-клітин.
• Діагностика інсуліном. 
• Прийняття рішення про призначення інсуліну у випадках, коли пероральні цукрознижувальні препарати не дають бажаного ефекту. 
• Оцінка вироблення інсуліну при захворюваннях печінки та після видалення підшлункової залози.