Антитіла сумарні до вірусу гепатиту С (HCV) у Київській області

Опис

• Терміни виконання: 1 день

Дослідження крові дозволяє виявити наявність антитіл до вірусу гепатиту С. Ці антитіла виробляються імунною системою у відповідь на інфекцію HCV. Антитіла до гепатиту С (анти-HCV) з’являються в крові, коли організм намагається боротися з інфекцією HCV. Їх наявність свідчить про те, що людина була або є інфікована вірусом гепатиту С.

Підвищені показники можуть свідчити про:

- Гостру інфекцію гепатиту С.

- Хронічну інфекцію гепатиту С.

- Раніше перенесену інфекцію. Пацієнт уже був інфікований вірусом гепатиту С, але його організм самостійно подолав інфекцію. В такому випадку вірусу може більше не бути в організмі, але антитіла залишаються.

Знижені показники можуть свідчити про:

- Відсутність інфекції.

- Дуже ранній етап інфекції, коли вірус уже є в організмі, але антитіла ще не досягли рівня, який можна виявити стандартними тестами.

- Імунодефіцитні стани (наприклад, у хворих на ВІЛ або у пацієнтів, які приймають імуносупресивні препарати), коли рівень антитіл може бути нижчим, оскільки імунна система не здатна виробляти достатню кількість антитіл.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Для дітей:

• Дитина, народжена від матері, інфікованої HCV (дослідження рекомендовано у віці 18 місяців).

Інші показання:

• Симптоми гепатиту:

- жовтяниця (пожовтіння шкіри та очей);

- темна сеча;

- сильна втома;

- нудота та блювання;

- біль у животі, особливо у правому верхньому квадранті.

• Фактори поведінки, що підвищують ризик інфікування:

- споживання ін'єкційних наркотиків або інших речовин через загальні голки;

- незахищений статевий акт з різними партнерами або з партнерами, які мають HCV;

- татуювання або пірсинг в умовах з неналежною стерилізацією інструментів.

• Пацієнти з підвищеними рівнями печінкових ферментів (АЛТ, АСТ) нез’ясованої етіології.
• Пацієнти з відомими захворюваннями печінки або при підозрі на хронічний гепатит.
• Пацієнти з гепатитом В або ВІЛ-інфекцією.
• Донори крові та органів.
• Працівники охорони здоров'я, які мали контакт з кров'ю або іншими біологічними рідинами інфікованих пацієнтів.
• Особи, які мали побутовий або статевий контакт з інфікованими HCV.
• Планування вагітності та вагітні жінки.
• Пацієнти на гемодіалізі.
• Моніторинг ефективності лікування.
• Підготовка до оперативного втручання.