Антитіла IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (anti-VEB-VCA- IgМ) у Одеській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: IgM до вірусу Епштейна-Барр, антитіла до VCA-IgM, ранні антитіла до EBV
• Терміни виконання: 1 день

Антитіла IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (anti-VEB-VCA-IgM) є специфічними імуноглобулінами, які з'являються на ранніх стадіях інфікування вірусом Епштейна-Барр (EBV). EBV є одним із найпоширеніших вірусів у світі. Інфікування вірусом найчастіше спричиняє інфекційний мононуклеоз, але також відповідає за появу деяких злоякісних новоутворень, зокрема, лімфом.

Антитіла IgM до капсидного антигену VCA з'являються в крові вже через 1-2 тижні після інфікування та свідчать про гостру стадію інфекції. Вони є показником активної хвороби або первинного зараження EBV. Антитіла IgM зникають через кілька тижнів або місяців. У деяких випадках IgM можуть зберігатися довше, що може свідчити про затяжний перебіг хвороби або повторне загострення.

Підвищені показники anti-VEB-VCA-IgM можуть вказувати на:

- Гостру хворобу при зараженні вірусом Епштейна-Барр.

- Первинне зараження вірусом.

- Реактивацію вірусу при ослабленні імунітету.

Знижені або відсутні показники anti-VEB-VCA-IgM можуть вказувати на:

- Пізню стадію хвороби, коли антитіла IgM замінюються антитілами класу IgG.

- Відсутність інфекції.

- Хронічну латентну форму інфекції, коли антитіла IgM більше не виробляються.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Загальні показання:

• Підозра на інфекції, спричинені вірусом Епштейна-Барр.
• Лабораторне підтвердження діагнозу при клінічних підозрах на гострий інфекційний мононуклеоз.
• Симптоми гострої інфекції: висока температура, збільшення лімфатичних вузлів, ангіна, загальна слабкість.
• Оцінка стадії поточної інфекції. 
• Оцінка стану імунітету у пацієнтів із частими рецидивуючими інфекціями.
• Діагностика лімфопроліферативних і онкологічних захворювань, пов’язаних із вірусом Епштейна-Барр.