Симптоми вірусу мавпʼячої віспи

Віспа мавп - це вірусне зоонозне захворювання, що передається людині від тварин. Його симптоми схожі на ознаки віспи.

Інкубаційний період триває від 7 до 14 днів, але іноді може тривати до 21 дня. Захворювання супроводжується високою температурою, головними болями, а також болями у м'язах та спині.

Інші симптоми мавпячої віспи:

• озноб;
• виснаження;
• збільшення лімфатичних вузлів.

Для віспи мавп характерна поява на шкірі висипки. Вона проявляється через кілька днів після підвищення температури та спочатку покриває обличчя, після чого поширюється на інші частини тіла, часто – це долоні та стопи. Від висипу страждають і слизові оболонки – порожнина рота, кон'юнктива, рогівка, статеві органи.

Через кілька днів висипка перетворюється на папули, потім на везикули і пустули, після чого стає кірками, які підсихаючи відпадають. Кількість таких папул може досягати кількох тисяч, а може бути мінімальною.

При появі будь-яких із перелічених симптомів рекомендовано негайно звернутися до лікаря для подальшої діагностики та лікування. Пам'ятайте, що залишаючись вдома ви не тільки ускладнюєте собі лікування, але й ризикуєте заразити близьких.

Діагностика мавпʼячої віспи

На даний момент єдиним методом діагностики, що рекомендується лікарями, є ПЛР-тестування. Для проведення дослідження роблять забір вмісту висипів.

Методи профілактики мавпʼячої віспи

Вакцинації від віспи мавп поки що не існує, хоча, за інформацією МОЗ, попередня вакцинація від натуральної віспи також є високоефективною. Тим не менш, у більшості країн єдиним шляхом профілактики на даний момент є високий рівень обізнаності населення щодо захворювання. Важливо повідомляти про шляхи зараження, ризики та форми перебігу захворювання.

Крім того, необхідно доносити до населення важливість особистої гігієни у профілактиці захворювань, у тому числі миття рук. Велике значення має своєчасне виявлення нових випадків мавпячої віспи.

Намагайтеся уникати контактів з хворими людьми, якщо не знаєте їх точного діагнозу і вони потенційно можуть хворіти на віспу мавп. Будьте обережні з дикими та бродячими тваринами, не чіпайте їх руками. Будьте уважні до свого харчового раціону, якщо ви вживаєте м'ясо, то стежте, щоб воно було добре оброблено термічно.

Варто відзначити, що специфічного лікування від мавпової віспи не існує, тому воно є симптоматичним.

Відмінність мавпячої віспи від вітряної

В цілому симптоми віспи мавп дуже схожі з ознаками вітряної віспи. Захворювання протікають подібним чином, супроводжуючись температурою та болями у м'язах та голові. Однак, відмінною рисою мавпʼячої віспи є збільшення лімфатичних вузлів, чого при звичайній віспі не відбувається.

Як передається вірус мавпячої віспи

Інфікування цим вірусним захворюванням відбувається, як правило, від зараженої тварини, проте, зараження людини від людини за певних умов також можливе. Незважаючи на те, що в назві захворювання є мавпа, передаватися вона може не тільки від приматів, а й, наприклад, від гризунів.

Отже, шляхи зараження віспою мавп такі:

• при прямому контакті з біологічними рідинами чи шкірою заражених тварин чи людей;
• під час вживання м'яса заражених тварин, яке не пройшло достатньої термічної обробки.

Зараження від інфікованої людини також можливе за умови тісного контакту з виділеннями дихальних шляхів хворого. Небезпечними також можуть бути уражені ділянки шкіри, біологічні рідини чи предмети, які були у використанні інфікованого. Найбільша загроза є для тих, хто проживає з хворою людиною та проводить з нею багато часу, а також медичний персонал. Крім того, можливе зараження через плаценту.

Смертність від віспи мавп

За даними МОЗ, віспа мавп протікає легше, ніж натуральна віспа, проте смертельні випадки також бувають.

Відомо, що діти переносять захворювання важче, ніж дорослі. Крім того, люди старші 40-50 років можуть бути стійкішими до цього захворювання через вакцинацію від віспи, яка проводилася раніше, а після викорінення захворювання у 1980 році була припинена. Для основної частини населення ця вакцина зараз недоступна, але наголошується, що наявність вакцинації від натуральної віспи у минулому на 85% ефективна від мавпʼячої віспи.

У середньому мавпʼяча віспа триває від 2 до 4 тижнів. За статистикою в Африці летальний кінець при зараженні спостерігається в 1 з 10 випадків. Раніше летальність від мавпячої віспи становила від 0 до 11%. Цей відсоток був вищим у маленьких дітей. Зараз цей коефіцієнт трохи змінився і становить від 3 до 6%.

Статистика по країнах захворювання мавпʼячою віспою

Віспа мавп головним чином зустрічається в тропічних лісах Західної та Центральної Африки, але поширюється і в інші регіони. З 1970 року випадки захворювання були зареєстровані в Камеруні, Республіці Конго, Нігерії, Демократичній Республіці Конго, Ліберії, Південному Судані, Габоні, Сьєрра-Леоне, Кот д'Івуарі.

У 2018 році вперше випадок віспи мавп підтвердили в Ізраїлі у людини, яка працювала в Нігерії.

За інформацією ВООЗ, випадки зараження віспою мавп було зафіксовано у низці європейських країн, які є не ендемічними для цього вірусу. До таких країн увійшли Великобританія, Португалія, Франція, Німеччина, Бельгія, Італія, Данія, Чехія, Нідерланди, Словенія. Випадки захворювання зафіксовано також у Канаді, США, Аргентині та Австралії.

В Україні випадків зараження мавпою віспою поки що не зафіксовано.