Онкологічні захворювання займають одні з лідируючих позицій за смертністю серед населення України. Серед жінок найпоширенішим онкологічним захворюванням став рак молочної залози. Згідно зі світовою статистикою, близько півмільйона жінок помирає від цього діагнозу щороку. Примітно, що чверть пацієнток дізнаються про свій діагноз вже на третій–четвертій стадіях захворювання, коли лікування складніше та менш ефективне. Але рак молочної залози виліковний, якщо почати курс лікування на першій чи другій стадії. 95% жінок одужують при діагностиці раку на першій стадії та 80% - при діагностиці на другій стадії. Кожна друга отримує позитивний прогноз на початку лікування захворювання на третій стадії.

Говорячи про рак молочної залози, не можна не згадати про фактори ризику. Дуже важливу роль відіграє сімейний анамнез. Якщо родичі з першої лінії хворіли на такий вид онкології, то ризик її розвитку значно зростає. Також ризики зростають у жінок, які не народжували, мали першу вагітність після 30 років, хворіють на цукровий діабет, мають зайву вагу, зловживають алкоголем та курять, зіткнулися з пізньою менопаузою (після 55 років). Також ризики раку молочної залози зростають у віці 40 років і більше. Тоді регулярність профілактичних оглядів має бути частіше.

Щоб запобігти розвитку раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя: мінімізуйте вживання алкоголю, відмовтеся від куріння, займайтеся спортом, приведіть в норму вагу, проводьте більше часу на свіжому повітрі.

Дуже важливо регулярно відвідувати лікаря та проходити діагностику. Маммолога слід відвідувати не рідше, ніж один раз на 1-2 роки. Жінкам віком понад 50 років рекомендують проводити мамографію кожні два роки.

Крім того, щомісяця необхідно проводити самообстеження всім жінкам віком від 20 років. У разі виявлення ущільнень або будь-яких інших змін рекомендовано якнайшвидше звернутися до лікаря для діагностики.

З якими симптомами слід звернутись на діагностику? Насамперед насторожити повинні будь-які виділення з грудей, а також ущільнення, виявлені під час самообстеження. Також небезпечними симптомами є втягнутий сосок, що може статися через проростання пухлини в шкіру, а також ерозії, луски та інші пошкодження в області соска або ареоли. Збільшення пахових чи надключичних лімфовузлів.

Порівняння УЗД та мамографії

Насамперед варто зазначити, що УЗД молочної залози та мамографія не є аналогічними методами діагностики. УЗД – інформативний метод, але деякі види раку воно може не розпізнавати. У цілому нині точність у виявленні раку молочної залози з допомогою УЗД становить близько 87%. Якщо пацієнтка пройшла і УЗД і мамографію, то точність такої діагностики зростає до 98%.

Безумовно, у кожного методу є свої переваги. УЗД не вимагає спеціальної підготовки пацієнтки, процедура проста у виконанні, абсолютно безболісна та безпечна. Поруч із цими перевагами є й інші важливі:

• УЗД допомагає визначити стадію захворювання, визначити точне розташування новоутворення та виявити зміни у лімфовузлах;
• УЗД дозволяє лікарю вивчити всі ділянки молочної залози, що не можна зробити при рентгенографії.

У той же час, є й деякі недоліки такого методу. У першу чергу це невисока інформативність, якщо діаметр утворення менше 1 см. Крім того, можуть виникнути складнощі в дослідженні у разі великої кількості жирової тканини.

У яких випадках показано УЗД молочної залози? Насамперед це жінки молодші за 40 років, а також ті, кому протипоказана мамографія або виявлення новоутворень більше 0,5 см в діаметрі.

При цьому варто відзначити, що точність УЗД дуже висока при виявленні кіст (до 100%).

Мамографія – це рентгенографія молочних залоз, яка виконується за допомогою апарату мамографа. Вважається більш точним та ефективним способом діагностики раку молочної залози, його точність може сягати 95%. За допомогою мамографії можна дослідити новоутворення діаметром менше 1 см, що не завжди можна зробити під час ультразвукового дослідження. Мамографія дозволяє виявити такий вид онкології як інфільтративний протоковий рак першої стадії. Ще однією перевагою є можливість поєднання стандартної методики з дуктографією (контрастуванням). За певних показань це дозволяє провести якісну діагностику.

Мамограма допоможе лікарю виявити доброякісні пухлини, а також помітити зміни, що потенційно характерні для злоякісних патологій. У разі виявлення змін тканин підтвердження діагнозу раку молочної залози можуть призначатися інші види діагностики.

Як і УЗД, мамографія має недоліки. І головний полягає в тому, що на організм виявляється незначне променеве навантаження. Саме з цієї причини з профілактичною метою таку діагностику призначають лише з 35-40 років не раніше. Ще одним недоліком є те, що при переважанні залізистої тканини в молочній залозі мамографія може бути нечутливою і знадобиться ще один додатковий метод діагностики. Для деяких пацієнток мамографія може супроводжуватись дискомфортними відчуттями.

Для кого краще рентгенографія

Виходячи з усіх переваг та недоліків, мамографія показана жінкам віком 40 років і більше, жінкам з підозрою на пухлини, діагностовані за допомогою УЗД або під час мануального огляду. Пацієнтки, які мають у сімейному анамнезі рак молочної залози, також можуть бути направлені на мамографію з профілактичною метою.

Ефективність методик мамографії та УЗД молочних залоз

Порівнювати мамографію та УЗД досить складно через відмінність методик. Фахівець, який проводить ультразвукове дослідження, бачить стан молочної залози в режимі реального часу та може одразу ж дати оцінку.

Щодо мамографії, то тут результати можна дізнатися лише за допомогою спеціальної комп'ютерної програми. Під час рентгенографії, мамограф фіксує інформацію та передає її до спеціальної системи. Ця система класифікує передані їй результати і створює оцінку, що вказує на наявність чи відсутність новоутворень. Деякі фахівці також стверджують, що такі результати дозволяють не тільки виявити онкологічне захворювання, але й визначити його причину, а також зробити прогноз щодо одужання. Шкалу, яка оцінює результат мамографії, вивели британські фахівці. Вона вимірюється цифровими показниками від 1 до 5, де 1 – нормальний стан пацієнтки, 5 – новоутворення.

Виходячи з усього описаного, правильним буде висновок про те, що для найвищої ефективності діагностики необхідні обидва дослідження, оскільки вони можуть доповнювати один одного. Необхідність того чи іншого методу повинен визначати лікар, посилаючись на показання пацієнтки, анамнез, скарги та інші фактори.

Зверніть увагу, що профілактичну діагностику слід починати проходити з 20 років. Тільки при регулярних оглядах можна вчасно виявити недугу і почати вживати заходів. На ранніх стадіях виявлення раку молочної залози прогноз на одужання оптимістичний. Враховуйте фактори ризику, які можуть спричинити розвиток раку, розкажіть про них лікарю та дотримуйтесь рекомендацій.