Антитіла сумарні до Treponema pallidum у Дніпрі

Опис

• Альтернативні назви дослідження: сумарні антитіла до блідої трепонеми, сумарні антитіла до збудника сифілісу
• Терміни виконання: 1 день

Treponema pallidum – це спірохета, збудник сифілісу. Це інфекційне захворювання передається переважно статевим шляхом, а також може передаватись від матері до плода або через кров. Після інфікування організм починає виробляти антитіла IgM та IgG до трепонем, що виявляються в крові на різних етапах хвороби. 

Аналіз на сумарні антитіла дозволяє розпізнати як ранні, так і пізні стадії сифілісу, оцінити ефективність лікування, виявити перенесену інфекцію. Це один із основних скринінгових методів для діагностики сифілісу.

Результат “Виявлено” може свідчити про:

- Активну інфекцію (ранній або пізній сифіліс).
- Раніше перенесене захворювання, після якого залишився імунний слід.
- Неадекватне або неповне лікування сифілісу в анамнезі.
- Вроджений сифіліс (за наявності клінічних ознак або при підтвердженні у матері дитини).

Результат “Не виявлено” може вказувати на:

- Відсутність інфікування Treponema pallidum.
- Найбільш ранній етап захворювання до моменту вироблення антитіл (серонегативне «вікно»).
- Імунодефіцитні стани, коли організм не продукує достатньо антитіл.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Для жінок:

• Обов’язкове скринінгове тестування на ранніх термінах вагітності і перед пологами.

Загальні показання:

• Первинна діагностика при підозрі на сифіліс (виразки, висипи, лімфаденіт).
• Виявлення вродженого сифілісу у новонароджених, матері яких були інфіковані.
• Обстеження осіб з ризикованою сексуальною поведінкою.
• Обстеження статевих партнерів осіб із підтвердженим сифілісом.
• Обстеження перед хірургічними втручаннями, при госпіталізації.
• Обстеження донорів крові та органів.
• Контроль ефективності лікування сифілісу.