Дослідження калу на приховану кров у Дніпропетровській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: аналіз на кров у калі, виявлення крові в калі, тест на кровотечі в шлунково-кишковому тракті
• Терміни виконання: 1 день

Дослідження калу на приховану кров – це лабораторний тест, що допомагає виявити навіть незначні домішки крові в калі, які не видно неозброєним оком. Наявність прихованої крові може свідчити про патологічні процеси у шлунково-кишковому тракті, серед яких запальні захворювання, виразкові ураження, поліпи, новоутворення, гемороїдальні кровотечі та інші стани.

Позитивний результат може вказувати на:

- Виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки.
- Поліпи або злоякісні новоутворення товстої кишки.
- Запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, виразковий коліт).
- Гемороїдальні кровотечі або анальні тріщини.
- Дивертикуліт або ішемічний коліт.
- Кишкові інфекції, що супроводжуються запаленням слизової оболонки.

- Некротизуючий ентероколіт у новонароджених.

Негативний результат може означати:

- В досліджуваному зразку не виявлено прихованої крові. 

- Відсутність активної кровотечі шлунково-кишкового тракту.

- Надзвичайно маленька крововтрата, яка не перевищує поріг чутливості тесту.

• Біоматеріал – кал.

Підготовка до аналізу

Слід збирати матеріал із останньої порції випорожнень. Для цього аналізу з різних ділянок останньої порції відбирають 10–15 г калу. 

Кал не повинен містити сторонніх домішок, наприклад, сечі. Збирають свіжовиділений кал в суху чисту пластикову чи скляну ємність (стерильний одноразовий контейнер для калу).

За 3 дні до здачі аналізу потрібно дотримуватись спеціальної дієти. Виключити продукти, що впливають на колір випорожнень (томати, смородина, буряк та ін.), а також варто уникати вживання продуктів із значним вмістом заліза (червоне м’ясо, печінка тощо). У цей період не можна приймати аспірин, ібупрофен, залізовмісні препарати, проносні засоби, вітамін C у великих дозах. Аналіз не рекомендується здавати під час менструації або за наявності гострого геморою. 

Показання

Для дітей:

• Діагностика некротизуючого ентероколіту у дітей раннього віку.

Загальні показання:

• Неінвазивна діагностика прихованих кровотеч шлунково-кишкового тракту.
• Хронічна анемія нез’ясованої етіології, диференційна діагностика.
• Відбір пацієнтів для ендоскопічного дослідження.
• Орієнтовне визначення походження кровотечі (верхній або нижній відділи ШКТ).
• Діагностика поліпозу кишківника, виразкового коліту та інших захворювань.
• Скринінг колоректального раку у групах ризику (після 45–50 років).