Вівсяна крупа, IgE у Харкові

Опис

• Альтернативні назви дослідження: специфічні IgE до вівса, алергопроба на вівсяну крупу, аналіз антитіл IgE до білків вівса
• Терміни виконання: 2 дні

Вівсяна крупа – це популярний злак, який входить до складу багатьох дієт і дитячого харчування. Однак у деяких людей білки вівса можуть викликати алергічну реакцію. Найчастіше алергенами виступають авенін та інші білкові компоненти вівса, які можуть спричинити негайні симптоми – від свербежу й висипу до анафілаксії. Визначення рівня специфічних IgE до вівсяної крупи допомагає виявити наявність сенсибілізації та уникнути серйозних алергічних ускладнень.

Підвищені показники можуть свідчити про:

- Алергію до вівса.

- Підвищений ризик появи алергічних реакцій при вживанні вівсяної каші або продуктів, що містять овес.

- Ймовірність перехресної алергії з іншими злаками (особливо пшеницею, ячменем, житом).

- Наявність алергічних захворювань, пов’язаних із сенсибілізацією до злакових культур (поліноз, бронхіальна астма, дерматит).

Знижені показники можуть вказувати на:

- Відсутність IgE-залежної алергії до білків вівса.

- Можливість вживання вівсяної крупи без ризику алергічних реакцій.

- Потребу в подальшій діагностиці інших причин симптомів – непереносимість глютену, целіакія або алергія іншого типу.

- Ефективність елімінаційної дієти або ремісію алергічного процесу.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Загальні показання:

• Респіраторні або шлунково-кишкові симптоми після вживання вівсяної каші чи печива.

• Хронічна кропив’янка невідомого походження.
• Поліноз із можливими перехресними реакціями на злаки.
• Астма або риніт із підозрою на харчовий компонент у раціоні.
• Виявлення джерела алергічних реакцій, пов’язаних із їжею.

• Формування індивідуальної дієти при харчовій алергії.

Моніторинг перебігу алергії на фоні лікування або виключення алергену.