ПЛР. Вірус Епштейна-Барр (EBV), (сеча, якісне визн., Real-time) у Київській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: EBV DNA, виявлення ДНК вірусу Епштейна-Барр, діагностика EBV, герпесвірус 4 типу, полімеразна ланцюгова реакція EBV, ВЕБ, якісний аналіз
• Терміни виконання: 2 дні

Вірус Епштейна-Барр (EBV) є представником родини герпесвірусів (вірус герпесу 4 типу). Він вражає переважно лімфоїдну тканину та після інфікування залишається в клітинах організму протягом усього життя. Вірус передається через слину, статевий контакт, кров або трансплацентарно. Більшість людей інфікуються EBV ще в дитинстві чи молодому віці. У здорових осіб зараження зазвичай не призводить до серйозних ускладнень, але в осіб з ослабленим імунітетом може спричиняти тяжкі захворювання, зокрема інфекційний мононуклеоз, лімфопроліферативні стани або деякі онкологічні патології.

ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) у реальному часі дозволяє виявити ДНК EBV у зразках сечі, що може свідчити про активний інфекційний процес.

Позитивний результат вказує на:

- Активну реплікацію вірусу. Це може свідчити як про первинну інфекцію, так і про реактивацію вірусу, що перебував у латентному стані.

Негативний результат свідчить про:

- Відсутність активного вірусного процесу у момент дослідження.

• Біоматеріал – сеча.

Підготовка до аналізу

Для дослідження відбирають першу порцію ранкової сечі в кількості 50-60 мл у спеціальний сухий стерильний контейнер.

Напередодні рекомендується уникати прийому алкоголю, гострої та солоної їжі.

Перед збором сечі потрібно провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів. Чоловікам туалет зовнішніх статевих органів проводиться після відведення крайньої плоті і оголення головки статевого члена.

Жінкам не рекомендується здавати аналіз під час менструації. Перед збором бажано ввести гінекологічний тампон у піхву.

Показання

Для жінок:

• Оцінка ризику ускладнень у вагітних або при підозрі на внутрішньоутробне інфікування плода.

Загальні показання:

• Пошук причини хронічних інфекцій сечовидільної системи.
• Виявлення ДНК вірусу Епштейна-Барр.
• Діагностика EBV-інфекції у пацієнтів із симптомами інфекційного мононуклеозу або інших системних уражень.
• Моніторинг стану осіб з імуносупресією (ВІЛ-інфекція, після трансплантації органів, онкопатології тощо).