Оселедець, IgE у Київській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: специфічні IgE до оселедця, антитіла IgE до білків оселедця, алергопанель – оселедець
• Терміни виконання: 2 дні

Оселедець – риба, що входить до раціону жителів багатьох країн, зокрема, й України. Його білки можуть виступати алергенами, здатними викликати реакцію гіперчутливості у сенсибілізованих осіб. Імунна відповідь при алергії зумовлена продукцією специфічних імуноглобулінів класу E (IgE) та розвитком типових симптомів – свербежу, кропив’янки, бронхоспазму, а в деяких випадках – анафілактичного шоку. 

Аналіз на специфічні IgE до оселедця дає змогу точно визначити алерген, оцінити ризик появи реакцій і підібрати індивідуальну дієту.

Підвищені показники можуть вказувати на:

- Сенсибілізацію до білків оселедця (переважно парвальбумін – термостійкий алерген).

- Ризик виникнення алергічних реакцій при вживанні навіть невеликої кількості оселедця.

- Перехресну алергію на інші види риб (через подібність білкових структур).

- Ймовірність важких системних реакцій – анафілаксії. 

Знижені показники можуть вказувати на:

- Відсутність специфічної алергії до оселедця. 

- Можливість безпечного включення продукту до раціону.

- Непереносимість риби, не пов’язана з IgE.

- Ефективність тривалої елімінаційної дієти або зниження сенсибілізації в динаміці.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Загальні показання:

• Алергічні реакції (шкірні, респіраторні, шлунково-кишкові) після вживання оселедця або інших рибних продуктів.
• Діагностика полісенсибілізації.
• Встановлення безпечного переліку харчових продуктів у раціоні.
• Проведення алергологічного обстеження при бронхіальній астмі або кропив’янці невідомої етіології.

• Контроль динаміки сенсибілізації у пацієнтів, які дотримуються дієти без риби.
• Підготовка до алерген-специфічної імунотерапії.