ПЛР. Цитомегаловірус (CMV), (кров, кільк. визн., Real-time) у Київській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: ПЛР на цитомегаловірус у крові, визначення вірусного навантаження CMV, кількісний аналіз ПЛР на цитомегаловірус, ЦМВ
• Терміни виконання: 2 дні

Цитомегаловірус (CMV) належить до родини герпесвірусів і є одним із найпоширеніших вірусів серед людей. У більшості випадків інфекція має безсимптомний перебіг або має прояви, схожі на застуду. Водночас у пацієнтів із ослабленим імунітетом (наприклад, після трансплантації органів, при ВІЛ-інфекції, під час хімієтерапії) CMV може спричиняти важкі ураження внутрішніх органів, кровотворної та нервової систем. 

ПЛР-дослідження дозволяє виявити та оцінити кількість вірусу в крові, що допомагає визначити активність інфекції та проконтролювати перебіг захворювання.

Високе вірусне навантаження може свідчити про:

- Активну реплікацію цитомегаловірусу.

- Ризик розвитку ускладнень у пацієнтів з імунодефіцитом.

- Реактивацію інфекції після трансплантації органів чи кісткового мозку.

- Потребу у противірусній терапії або її корекції.

Низьке вірусне навантаження може означати:

- Латентний перебіг інфекції без активної реплікації.

- Ефективність проведеної противірусної терапії.

- Відсутність ризику ускладнень, пов’язаних із CMV у поточний період.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Для жінок:

• Вагітність або планування вагітності – для оцінки ризиків.
• Підозра на внутрішньоутробну інфекцію плода.

Загальні показання:

• Моніторинг пацієнтів після трансплантації органів чи кісткового мозку.
• Обстеження людей із ВІЛ-інфекцією та іншими імунодефіцитними станами.
• Підозра на реактивацію цитомегаловірусної інфекції.
• Симптоми, що вказують на можливе ураження печінки, легень, шлунково-кишкового тракту або сітківки ока.
• Контроль ефективності противірусного лікування.