Серомукоїди у Миколаївській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: аналіз рівня серомукоїдів у сироватці крові, визначення серомукоїдів, тест на серомукоїди
• Терміни виконання: 2 дні

Серомукоїди – це група глікопротеїнів (білків, що містять вуглеводні компоненти). Вони утворюються переважно в печінці, циркулюють у плазмі крові. Реагують на запальні процеси в організмі, тому належать до так званих «білків гострої фази». При ушкодженні тканин, інфекціях, запальних або пухлинних процесах рівень серомукоїдів підвищується, що робить їх чутливим, хоча й неспецифічним, показником патологічних змін. 

Аналіз дає змогу оцінити активність запалення, тяжкість перебігу хвороби та ефективність проведеного лікування.

Підвищені показники можуть вказувати на:

- Гострі та хронічні запальні процеси будь-якої етіології.

- Ревматичні захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, васкуліти).

- Інфекційні захворювання в активній фазі.

- Хронічні ураження печінки (гепатит, цироз).
- Онкологічні захворювання.

- Туберкульоз, пневмонію, бронхіт.

- Інфаркт міокарда, ішемічну хворобу серця.

- Післяопераційний або посттравматичний період.

Знижені показники (спостерігаються рідко) можуть виникати при:

- Значному виснаженні організму.

- Порушенні білково-синтетичної функції печінки.

- Дефіциті білка через тривале голодування або мальабсорбцію.

- Відновленні після гострого запалення.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Загальні показання:

• Підозра на запальні або інфекційні захворювання.
• Діагностика та моніторинг ревматичних і автоімунних хвороб.
• Комплексна оцінка стану печінки та нирок.
• Підозра на пухлинні процеси.
• Контроль ефективності протизапального лікування.
• Спостереження за перебігом хронічних захворювань.