Натрій (Na+) у Одесi

Опис

• Альтернативні назви дослідження: аналіз на натрій, рівень натрію в сироватці крові, натрій плазми
• Терміни виконання: 1 день

Натрій (Na+) – це один із основних електролітів в організмі людини. Відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу, регуляції осмотичного тиску та функціонуванні нервової і м’язової систем. Більша частина натрію міститься в позаклітинній рідині, де він відповідає за підтримку об'єму крові та артеріального тиску. 

Аналіз на рівень натрію дозволяє оцінити загальний стан електролітного балансу організму та виявити порушення, пов'язані з дегідратацією, захворюваннями нирок або гормональним дисбалансом.

Підвищений рівень натрію (гіпернатріємія) може вказувати на:

- Дегідратацію (втрата рідини при недостатньому вживанні води).

- Захворювання нирок.

- Нецукровий діабет.

- Надмірне вживання солі.

- Захворювання надниркових залоз (синдром Кушинга, гіперальдостеронізм).

Знижений рівень натрію (гіпонатріємія) може свідчити про:

- Надмірне вживання рідини.

- Хронічну серцеву недостатність.

- Захворювання печінки (цироз).

- Ниркову недостатність.

- Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH).

- Гормональні порушення (гіпокортицизм, гіпотиреоз).

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Загальні показання:

• Оцінка стану для вибору тактики терапії при дегідратації.
• Контроль стану пацієнтів, які перебувають на інфузійній терапії.
• Симптоми порушення електролітного балансу (млявість, сплутаність свідомості, судоми, слабкість м’язів, ознаки надмірної збудливості ЦНС).
• Патологічні стани, що супроводжуються набряками.
• Стани, пов’язані з дефіцитом або надлишком мінералокортикоїдів.
• Моніторинг стану при захворюваннях нирок, печінки чи серцево-судинної системи.