Антитіла IgG до Mycoplasma hominis у Полтавській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: антитіла IgG до мікоплазми гомініс, аналіз на Mycoplasma hominis IgG, тест на виявлення мікоплазмозу
• Терміни виконання: 3 дні

Антитіла класу IgG до Mycoplasma hominis є показником імунної пам'яті, яка формується у відповідь на інфекцію. Mycoplasma hominis – умовно патогенна бактерія, яка може бути частиною нормальної мікрофлори сечостатевої системи, але при порушенні балансу мікрофлори або ослабленні імунітету здатна спричиняти різноманітні інфекційні захворювання, зокрема вагініти, простатити, уретрити та запальні процеси органів малого тазу.

Антитіла IgG з'являються в крові через кілька тижнів після зараження і зберігаються тривалий час, навіть після повного одужання. Їх виявлення може свідчити як про минулу інфекцію, так і про хронічну форму захворювання.

Підвищені показники можуть вказувати на:

- Хронічну або тривалу мікоплазмову інфекцію.

- Перенесене захворювання з формуванням стійкої імунної пам'яті.

- Персистуючий (прихований) перебіг інфекції без виражених симптомів.

Негативний результат (низький рівень антитіл) може свідчити про:

- Відсутність контакту з патогеном.

- Низький рівень імунної відповіді.

- Ранню стадію інфекції, коли антитіла IgG ще не сформувалися.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Загальні показання:

• Хронічні або рецидивуючі запальні захворювання – сечостатевої системи (цервіцит, сальпінгіт, ендометрит, епідидиміт, уретрит), проктит, синдром Рейтера, артрит, кон’юнктивіт, трахома тощо.
• Кон’юнктивіт, пневмонія у новонароджених та дітей першого місяця життя. 
• Контроль ефективності лікування мікоплазмозу.