Визначення добової втрати білка у сечі (кількісно) у Полтавській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: протеїнурія (кількісне визначення), аналіз добової протеїнурії, визначення білка у добовій сечі
• Терміни виконання: 1 день

Визначення добової втрати білка в сечі – це лабораторне дослідження, яке дозволяє встановити кількість білка, що виводиться з організму протягом 24 годин. У нормі з сечею втрачається не більше 150 мг білка на добу. Надлишок білка у сечі (протеїнурія) є ознакою патологічних процесів у нирках або інших станів, які впливають на клубочкову фільтрацію чи канальцеву реабсорбцію. 

Аналіз дозволяє не лише виявити факт підвищеної втрати білка, а й оцінити ступінь порушень, що важливо для діагностики та контролю перебігу захворювань.

Підвищена добова втрата білка може вказувати на:

- Хронічні та гострі захворювання нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит).

- Токсичне ураження нирок (медикаментозне, хімічне).

- Діабетичну нефропатію.

- Артеріальну гіпертензію з ураженням нирок.

- Амілоїдоз.

- Системні аутоімунні хвороби (системний червоний вовчак, васкуліти).

- Вагітність із розвитком прееклампсії.

Знижені показники можуть свідчити про:

- Відсутність патологічних процесів у нирках.

- Ефективність проведеної терапії.

• Біоматеріал – добова сеча.

Підготовка до аналізу

Для дослідження збирається добова сеча.

Перше ранкове сечовипускання здійснюється в унітаз. Потім протягом доби (наприклад, з 8:00 ранку до 8:00 ранку наступного дня) збирається вся добова кількість сечі в одну чисту ємність. У процесі збирання вся сеча повинна зберігатися в прохолодному, захищеному від світла місці (наприклад, у холодильнику при температурі 4−8 °С). Обов'язково слід зазначити загальний об'єм сечі за добу. Після спливу доби вся зібрана сеча ретельно перемішується, від неї відливають 30−40 мілілітрів у меншу ємність. Зразок доставляють у лабораторію впродовж 2 годин.

Показання

Для жінок:

• Контроль перебігу вагітності та виключення прееклампсії.

Загальні показання:

• Контроль функції нирок при цукровому діабеті, системних захворюваннях сполучної тканини, амілоїдозі та інших мультиорганних патологіях з можливим ураженням нирок.
• Симптоми нефропатії (набряки нижніх кінцівок і периорбітальної ділянки, асцит, артеріальна гіпертензія тощо).
• Зміна кольору та об’єму сечі.
• Оцінка ризику хронічної ниркової недостатності.
• Моніторинг пацієнтів, які отримують нефротоксичні лікарські засоби.