ПЛР. Вірус герпесу, тип 6 (HHV-6), (у/г зішкріб, якісне визн., Real-time) у Рівненській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: HHV-6, ПЛР на вірус герпесу 6 типу, ДНК HHV-6, аналіз на вірус герпесу людини 6 типу, ВГЛ 6 типу
• Терміни виконання: 2 дні

Вірус герпесу людини 6 типу (HHV-6) належить до родини герпесвірусів, поширених серед населення. В дитячому віці інфекція проявляється у вигляді розеоли – раптової екзантеми (тривалої лихоманки з подальшим висипом). У дорослих HHV-6 може активуватися при зниженні імунітету і призводити до серйозних проблем зі здоров’ям, таких як енцефаліт, міокардит, хронічна втома тощо.

Дослідження ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) з якісним визначенням ДНК HHV-6 є високоточним методом, що дозволяє виявити генетичний матеріал вірусу в зразку біологічного матеріалу навіть при низькій концентрації.

Позитивний результат може свідчити про:

- Первинне інфікування вірусом HHV-6.

- Рецидив або реактивацію латентної інфекції.

- Ускладнення у осіб із ослабленим імунітетом (рак, трансплантація органів, імунодефіцити).

Негативний результат свідчить про:

- Відсутність інфекції в організмі.

- Ефективну супресію вірусу за допомогою лікування (якщо раніше була виявлена інфекція).

• Біоматеріал – урогенітальний зішкріб.

Підготовка до аналізу

Протягом трьох годин до забору матеріалу потрібно утриматися від сечовипускання.

Протягом трьох діб до дослідження – утримуватися від статевих контактів. Жінкам виключити спринцювання і постановку вагінальних свічок, мазей, тампонів. 

Протягом 14 днів не приймати антибактеріальні препарати. 

Матеріал не можна здавати під час менструації (тільки через три дні після її закінчення).

Показання

Для жінок:

• Підготовка до вагітності та екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).
• Обстеження вагітних для оцінки ризику передачі вірусу плоду або новонародженій дитині.

Загальні показання:

• Диференційна діагностика вірусу герпесу 6 типу.
• Оцінка етіологічного фактору захворювання при станах, що супроводжуються герпетичним висипом. 
• Оцінка вірусного навантаження перед призначенням лікування та при контролі його ефективності. 
• Контроль персистенції і виділення вірусу.
• Моніторинг пацієнтів з імунодефіцитними станами.