Антитіла IgG до β-2-глікопротеїду 1 (антифосфоліпідний синдром) у Сумській

Опис

• Альтернативні назви дослідження: антитіла до бета-2-глікопротеїну 1 класу IgG, IgG β2GP1, серологічний маркер антифосфоліпідного синдрому (АФС)
• Терміни виконання: 4 дні

Антитіла IgG до бета-2-глікопротеїну 1 – це специфічні аутоантитіла, які виробляються імунною системою через порушення її роботи. Вони атакують бета-2-глікопротеїн 1 – білок, що є природним регулятором процесів згортання крові. Білок відіграє важливу роль у підтриманні балансу між тромбозом і антикоагуляцією. Виявлення антитіл класу IgG до β-2-глікопротеїду 1 є маркером антифосфоліпідного синдрому — серйозного аутоімунного стану, який супроводжується підвищеним ризиком тромбоутворення та спричиняє ускладнення вагітності.

Підвищений рівень антитіл може вказувати на:

- Наявність антифосфоліпідного синдрому (первинного або вторинного).

- Ризик розвитку тромбозів.

- Утворення тромбів у судинах плаценти, що може призвести до ускладнень вагітності (вади розвитку плода, викидень тощо).

- Ризик таких серйозних патологій, як інсульт, інфаркт міокарда чи легенева емболія.

Знижений або відсутній рівень антитіл може свідчити про:

- Відсутність активного аутоімунного процесу.

- Успішне лікування чи ремісію антифосфоліпідного синдрому.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Для жінок:

• Діагностика патологій вагітності (звичне невиношування вагітності, патології плоду, загибель плоду, викидні, прееклампсія та ін.).

Загальні показання:

• Діагностика антифосфоліпідного синдрому (тромбози судин, тромбоемболії, тромбоцитопенія, відшарування сітківки, мігрень, головний біль, інсульт, сітчасте ліведо тощо).
• Підозра на аутоімунні захворювання, наприклад, системний червоний вовчак.
• Системні захворювання сполучної тканини (колагенози, СЧВ, вузликовий періартеріїт).
• Контроль стану пацієнтів з уже діагностованим антифосфоліпідним синдромом.