Антитіла IgG до Ureaplasma urealyticum у Житомирській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: антитіла IgG до уреаплазми, аналіз на Ureaplasma urealyticum IgG, тест на уреаплазму 
• Терміни виконання: 3 дні

Антитіла класу IgG до Ureaplasma urealyticum є маркером перенесеного або хронічного уреаплазмозу. Ureaplasma urealyticum – умовно-патогенна бактерія, що може бути частиною нормальної мікрофлори сечостатевої системи, але за певних умов стає причиною запальних процесів, може викликати ускладнення під час вагітності. Інфекція передається статевим шляхом.

Антитіла IgG з’являються через кілька тижнів після зараження та можуть зберігатися протягом тривалого часу. Високий рівень антитіл свідчить про тривале інфікування або реактивацію інфекції, що може потребувати лікування. 

Підвищені показники можуть вказувати на:

- Перенесений раніше або хронічний уреаплазмоз.

- Тривалу персистенцію збудника в організмі.

- Можливе ускладнення у вигляді хронічного уретриту, простатиту, цервіциту або запалення органів малого таза.

Знижені показники можуть свідчити про:

- Відсутність контакту з патогеном.

- Низький рівень імунної відповіді.

- Ранню стадію інфекції, коли антитіла IgG ще не встигли сформуватися.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Для жінок:

• Профілактичне обстеження перед плануванням вагітності або під час вагітності.
• Підозра на ускладнення вагітності, спричинене Ureaplasma urealyticum (в тому числі безпліддя, викидні, передчасні пологи).

Загальні показання:

• Підозра на уреаплазмоз.
• Симптоми уретриту, простатиту, вагініту або цервіциту нез’ясованої етіології.
• Диференційна діагностика статевих інфекцій.
• Виявлення безсимптомного носійства уреаплазми.
• Моніторинг ефективності лікування уреаплазмозу.