Бакпосів з носа + АБГ у Житомирській області

Опис

• Альтернативні назви дослідження: мікробіологічний аналіз мазка з носа, посів на патогенну мікрофлору з носа, посів на стафілокок, стрептокок
• Терміни виконання: 6 днів

Бактеріологічний посів з носа – це лабораторне дослідження, що дозволяє виявити патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, які можуть спричиняти інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів. Під час аналізу визначається кількісний склад мікрофлори носа, виявляються можливі збудники і визначається їхня чутливість до антибіотиків (антибіотикограма).

Дослідження є важливим при діагностиці бактеріальних ринітів, гайморитів, фронтитів, а також для виявлення носійства небезпечних патогенів.

Під час аналізу виявляються мікроорганізми, які стають причиною запальних процесів:

* Staphylococcus spp. 

* Streptococcus spp.

* Enterobacterales.

* Candida spp. 

* Неферментуючі грамнегативні бактерії тощо.

Виявлення патогенних бактерій у значній кількості може свідчити про:

- Бактеріальний риніт, синусит, гайморит, фронтит.

- Хронічні або гострі запальні процеси в носовій порожнині.

- Наявність носійства небезпечних бактерій (золотистий стафілокок, гемолітичний стрептокок групи А тощо).

- Вторинне бактеріальне інфікування після вірусних респіраторних інфекцій.

Відсутність патогенних мікроорганізмів або їх незначна концентрація може свідчити про:

- Відсутність бактеріальної інфекції в носоглотці.

- Ефективне лікування антибактеріальними препаратами.

- Зміни у складі мікрофлори після тривалого прийому антибіотиків.

• Біоматеріал – зішкріб із носа.

Підготовка до аналізу

Перед забором матеріалу не можна промивати носові ходи.

Забір матеріалу проводиться до початку лікування антибактеріальними, імунобіологічними, протигрибковими препаратами (загальної і місцевої дії).

При контролі ефективності лікування (після закінчення курсу лікування) дослідження проводиться через 14 днів.  

Показання

Загальні показання:

• Затяжний нежить, гнійні виділення з носа, підозра на бактеріальний риніт або гайморит.
• Часті або хронічні синусити, фронтити, етіологія яких не встановлена.
• Підозра на носійство патогенних бактерій (золотистий стафілокок, стрептокок групи А).
• Оцінка ефективності антибактеріального лікування.
• Передопераційна підготовка (наприклад, перед хірургічним втручанням на ЛОР-органах).
• Виявлення носійства клінічно значущої умовно-патогенної мікрофлори в епідеміологічних цілях.