Міста і пункти, які працюють. Навіть коли немає світла!
Оформити замовлення
0 анализов / 0

Цистит - симптоми та лікування

30 листопада 2022 р. 16:06

Цистит – досить поширене захворювання. Воно частіше трапляється у жінок, ніж у чоловіків, що обумовлено особливостями сечостатевої системи. За оцінками фахівців, кожна четверта жінка бодай раз у житті стикалася з таким неприємним діагнозом, а у десятої частини він є хронічним. Чоловіки рідше схильні до захворювання, але такі випадки теж відомі. Досить часто цистит діагностують у дітей.

Цистит має запальний характер, що стосується слизової оболонки сечового міхура. У деяких випадках запальний процес розвивається на підслизовому та м'язовому шарі.

Цистит буває трьох видів:

  • бактеріальний;
  • алергічний;
  • токсичний.

Алергічний та токсичний цистит розвивається у людини без участі флори.

Причини захворювання

 

Переважна більшість випадків циститу пов'язані з патогенною мікрофлорою. Найчастіше це відбувається в результаті влучення кишкової палички, яка мешкає у прямій кишці, перебуваючи поблизу органів сечовиділення. У такому разі зараження можна спричинити неправильним дотриманням гігієни.

В інших випадках цистит можуть викликати ентерококи, стафілококи, хламідії, вірус герпесу, трихомонади та інші.

Існує кілька шляхів проникнення інфекції:

  • висхідний;
  • прямий;
  • низхідний;
  • гематогенний;
  • лімфогенний.

Висхідний зустрічається найчастіше. У таких умовах бактерії потрапляють по сечівнику. При прямому шляху проникнення бактерії можуть опинитися у місці запалення при травмі, розтині гнійника або оперативному втручанні. Низхідний шлях передбачає опускання інфекції з нирки по сечоводу. Гематогенний шлях забезпечує переміщення бактерій з відтоком крові із запальних вогнищ. При лімфогенному шляху зараження відбувається при запаленнях в органах малого тазу з лімфотоком.

Маючи схильність до циститу, можна підвищити ймовірність його розвитку за наявності факторів ризику.

Такими факторами є:

  • неправильна гігієна або її недотримання;
  • переохолодження;
  • знижений імунітет в організмі;
  • застійні явища органів малого таза;
  • запори;
  • неповне спорожнення сечового міхура;
  • хронічні захворювання сечовивідної системи.

Крім того, ризик розвитку циститу зростає при змінах гормонального фону, тобто під час вагітності та клімаксу. Також захворюванню сприяє зловживання алкоголем та часте вживання в їжу гострих та солоних продуктів.

Набагато рідше цистит розвивається внаслідок взаємодії з алергенами чи внаслідок впливу радіації, хімічних препаратів чи механічного впливу.

Виходячи з усього вищезгаданого, можна простежити, що найвразливіші до циститу групи людей – це жінки, особливо вагітні, у період менопаузи та початку ведення статевого життя, а також діти.

 

Класифікація циститу

 

Захворювання ділять на кілька видів за його етіологією, патогенезом, а також морфологічними змінами.

За патогенезом цистит буває первинний та вторинний. Первинний цистит розвивається самостійно, а не внаслідок інших відхилень. У такому разі немає порушень відтоку сечі. Вторинний цистит – це результат інших порушень. Цистит може розвиватися як супутнє захворювання при сечокам'яній хворобі, пухлинах сечового міхура та інших.

За етіологією цистит може бути, як уже згадувалося, інфекційним та неінфекційним. Інфекційний розвивається внаслідок влучення бактерій, а неінфекційний – через алергію, токсини, лікарські препарати та інші фактори.

За морфологічними змінами поділяють кілька видів циститу. Розглянемо коротко кожен із них:

  • виразково-фіброзний, при якому на підслизовій та слизовій оболонках з'являються виразки;
  • катаральний, коли запалення відбувається у межах слизової оболонки сечового міхура;
  • інтерстиціальний, при якому утворюються рубцеві зміни слизової оболонки, що тягне за собою нетримання сечі;
  • геморагічний, який передбачає ураження дрібних судин підслизового шару;
  • гангренозний, що характеризується розвитком некротичних змін стінок органу.

 

Симптоми циститу

 

Цистит може мати гострий та хронічний характер. Залежно від цього можуть відрізнятись симптоми захворювання. Загалом вони схожі – пацієнт відчуває ріжучий біль при сечовипусканні, часті позиви до сечовипускання, біль у нижній частині живота, темна та каламутна сеча, може бути кров у сечі, загальна втома та слабкість.

Захворювання не завжди може стосуватись загального стану організму, але якщо це спостерігається, то означає, що запалення торкнулося й інших органів.

При хронічному циститі перелічені симптоми проявляються менш виражено.

 

Діагностика циститу

 

Діагноз цистит ставить лікар-уролог, гінеколог або андролог після аналізу скарг пацієнта, збору анамнезу та результатів діагностики.

Діагностика, як і за інших захворювань, складається з лабораторних аналізів та інструментальних досліджень.

Лабораторна діагностика включає загальний і клінічний аналіз крові, а також бактеріологічне дослідження сечі. Останній аналіз призначають при ускладненнях або циститі, що часто повторюється (рецидивах).

Інструментальні дослідження включають КТ або МРТ органів сечостатевої системи та УЗД органів малого тазу та сечовиділення.

Не варто самостійно проходити всю діагностику за підозри у себе циститу. Краще проконсультуйтеся з лікарем, який зможе пояснити, яка саме діагностика вам потрібна, а в якій немає потреби.

Якщо цистит протікає з ускладненнями, то лікар може призначити вужчу діагностику – цистоуретрографію або цистоскопію з біопсією.

 

Лікування захворювання

 

Симптоми циститу вкрай неприємні і хочеться швидше їх позбутися, але лікування при цьому захворюванні повинен призначати лікар. Як тільки ви відчули перші схожі на цистит симптоми, якнайшвидше постарайтеся потрапити на консультацію до лікаря, який зможе призначити діагностику та лікування.

Найчастіше лікування включає антибактеріальну і симптоматичну терапію.

Антибактеріальна терапія допоможе боротися з бактеріями, що спровокували розвиток захворювання, а симптоматична – послабити симптоми.

Під час лікування також лікарі рекомендують дотримуватися правильного харчування – не їсти солоні та гострі продукти, солодке, газовані продукти та алкоголь. Необхідно пити якомога більше рідини (підійде вода, чай чи морс). Також рекомендовано дотримуватись статевого спокою.

Якщо цистит рецидивуючий, рекомендації можуть відрізнятися.

Як правило, цистит лікується в амбулаторних умовах, дуже рідко пацієнтів госпіталізують. Таке трапляється у разі дуже тяжкого стану пацієнта, супутніх захворювань, неефективності антибактеріального лікування або його складного проведення в домашніх умовах.

 

Прогноз та профілактика

 

Одужання настає вже через 10-12 днів, але за умови, що пацієнт своєчасно звернувся до лікаря і почав лікування. При ігноруванні симптомів, не зверненні до лікаря, самолікуванні чи невиконанні рекомендацій лікаря можливі рецидиви або хронізація захворювання.

Звісно, велике значення має профілактика. Вона включає дотримання гігієни статевих органів, рясне пиття, дотримання правил гігієни статевого життя, своєчасне лікування захворювань малого таза. Намагайтеся виключити фактори ризику та все, що може спровокувати розвиток циститу (стреси, переохолодження, неправильне харчування).

Было полезно?

520