Міста і пункти, які працюють. Навіть коли немає світла!
Оформити замовлення
0 анализов / 0

Діагностика інфекцій, що передаються статевим шляхом

25 лютого 2023 р. 13:18

Про інфекції

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) - це захворювання, які викликають понад 30 різних бактерій, грибків, вірусів та паразитів. Деякі з таких захворювань можуть мати серйозні наслідки, як, наприклад, безпліддя. Важливими факторами, що спричинили поширення ІПСШ, серед інших, стали антибіотикорезистентність, а також відсутність етіопатогенетичних препаратів до деяких збудників захворювань. 

Щоб уникнути серйозних патологій, які можуть розвинутись в результаті зараження ІПСШ, слід вчасно діагностувати захворювання. Найзручнішою є лабораторна діагностика. Існують різні скринінгові програми, які дозволяють виявити наявність мікроорганізмів, що викликають венеричні захворювання ще до того, як з'являться перші симптоми.

Кому потрібно проходити дослідження?

Лабораторні дослідження на виявлення інфекцій, що передаються статевим шляхом можуть знадобитись у таких випадках:

  • для профілактики (щоб виключити безсимптомний перебіг захворювання);

  • при безплідді;

  • після незахищених статевих контактів та при частій зміні партнерів;

  • при хронічних та гострих запальних процесах урогенітального тракту;

  • для контролю ефективності лікування.

Як передаються ІПСШ?

Основним шляхом передачі захворювань є статевий. Тобто зараження відбувається при незахищених сексуальних контактах. Проте деякі захворювання можуть передаватись через тілесний контакт та предмети побуту, якщо на шкірі є якісь пошкодження.

Ще одним шляхом зараження є переливання крові та пересадка тканин. Крім того, деякі захворювання можуть передаватися від матері до дитини під час пологів (ВІЛ, гепатит В, хламідіоз, ВПЛ, гонорея, сифіліс).

Як проявляються ІПСШ?

Важливо розуміти, що деякі захворювання, що передаються статевим шляхом, можуть протікати безсимптомно і людина не знатиме про них доки не пройде скринінгове дослідження.

Основними ознаками ІПСШ є:

  • патологічні вагінальні виділення;

  • незвичайні виділення із сечівника у чоловіків;

  • генітальні виразки;

  • болісне сечовипускання;

  • набряклість в області промежини;

  • подразнення, свербіж вульви або піхви.

  • болі в животі.

Види ІПСШ (Етіологія захворювання)

Залежно від етіологічної класифікації вирізняють наступні види інфекцій:

  • вірусні інфекції;

  • бактеріальні інфекції;

  • ураження, що викликані грибами;

  • протозойні захворювання;

  • захворювання, що викликані ектопаразитами.

Усі ці інфекції спричиняються як патогенними так і умовно-патогенними збудниками.

Ускладнення

Якщо вчасно не діагностувати захворювання, не лікувати його, або лікувати самостійно, не звернувшись до лікаря, пацієнт може не лише не вилікуватись, а й погіршити ситуацію. Захворювання, що передаються статевим шляхом можуть викликати серйозні ускладнення.

Серед них наступні:

  • порушення менструального циклу;

  • аутоімунна патологія;

  • безпліддя;

  • спайкові процеси в малому тазу;

  • ендометріоз;

  • міома матки;

  • поліпи ендометрія і цервікального каналу.

Вагітні можуть зустрітись з такими ускладненнями як патології плаценти, невиношування, позаматкова вагітність та інше. 

Хламідіоз

Це одне з найбільш поширених захворювань серед тих, що передаються статевим шляхом. Воно здатне викликати низку ускладнень і становить загрозу для репродуктивної системи жінки. Крім того хламідії, що є збудниками захворювання можуть викликати патології розвитку плода та новонародженого.

Симптоми хламідіозу:

  • кровʼянисті виділення з сечовипускального каналу;

  • порушення менструального циклу;

  • біль внизу живота;

  • болюче сечовипускання;

  • свербіж зовнішніх статевих органів;

  • набряк вульви або яєчок (одного чи двох);

  • гнійні виділення з уретри та гнійні виділення зі статевих шляхів;

  • підвищення температури.

Для діагностики і лікування захворювання необхідно звернутись до лікаря-гінеколога.

В якості терапії хламідіозу використовують антибіотикотерапію, фізіотерапію, вітамінотерапію. 

Що саме необхідно в конкретному випадку вирішує виключно лікар після збору анамнезу, встановлення діагнозу та виявлення усіх деталей захворювання.

Уреаплазмоз

Уреаплазма - це умовно-патогенний мікроорганізм, який є збудником захворювання сечовивідної системи, що називається уреаплазмозом. 

Уреаплазма може довго знаходитись в організмі людини, не проявляючись. Проте при сприятливих умовах мікроорганізм дає про себе знати. Близько 70% жінок та чоловіків є носіями уреаплазми.

Симптоми протікання захворювання залежать від статі людини.

Ознаки уреаплазмозу у жінок:

  • біль внизу живота;

  • печіння або свербіж статевих органів;

  • прозорі виділення з піхви;

  • затримка сечі;

  • печіння під час сечовипускання.

Ознаки уреаплазмозу у чоловіків:

  • часте та болісне сечовипускання;

  • прозорі виділення з сечовивідного каналу;

  • свербіж або печіння сечовивідного каналу або пенісу;

  • порушення сексуальної функції.

Уреаплазма може викликати ускладнення, як і інші захворювання, що передаються статевим шляхом.

Як лікується уреаплазмоз? Часто уреаплазмоз може протікати в сукупності з іншими захворюваннями, тому, щоб прийняти правильне рішення щодо лікування необхідно звернутися до лікаря-гінеколога або андролога, який зможе підібрати необхідну терапію. Спеціаліст може обрати антибіотикотерапію, протизапальні препарати та інше, що залежить виключно від конкретного випадку.

Мікоплазмоз

Мікоплазмозом називають інфекційне захворювання, збудником якого є мікоплазми. Це бактерії, що не мають клітинної стінки, через що їх виявлення лабораторними методами є обмеженим. Варто зазначити, що мікоплазми в деяких випадках можуть бути частиною здорової флори людини.

Науці відомо більше ніж 16 видів мікоплазми, які живуть в ротовій порожнині і на слизовій оболонці статевих органів та сечовивідної системи. Ці бактерії можуть жити в нашому організмі, не проявляючи себе. Мікоплазма стає агресивною при ослабленні імунних функцій організму. Тоді можуть розвиватись різноманітні захворювання такі, як: пієлонефрит, уретрит, простатит, ендометрит, бактеріємія, менінгіт та інші.

Симптоми мікоплазмозу у чоловіків:

  • прозорі виділення з уретри;

  • дискомфорт або болісні відчуття під час статевого акту, а також при сечовипусканні;

  • почервоніння зовнішнього сечовипускального каналу;

  • свербіж.

Ознаки мікоплазмозу у жінок:

  • печіння і свербіж під час сечовипускання;

  • виділення у великому обсязі;

  • болі внизу живота або у попереку;

  • порушення менструального циклу;

  • слабкість;

  • підвищена температура тіла.

Особливо небезпечним захворювання є під час вагітності, оскільки може призводити до передчасних пологів та викидней. 

Лікуванням мікоплазмозу займається лікар-гінеколог (у жінок) та андролог (у чоловіків).

Вірус простого герпесу другого типу

Вірус простого герпесу другого типу (ВПГ-2) або генітальний герпес передається шляхом контакту з поверхнями статевих органів, шкірою, рідинами або ураженими місцями інфікованої людини. Може передаватися через шкіру, яка не має ознак захворювання.

В більшості випадків генітальний герпес протікає без жодних симптомів, але може супроводжуватись виразками та болісними пухирцями. Такий вид герпесу може негативно впливати на статеве життя. Інфекція залишається в організмі протягом усього життя і може проявлятись симптомами через певний період часу. 

Первинна інфекція, як правило, має тяжкий перебіг. Симптоми захворювання у жінок і чоловіків часто співпадають:

  • головний біль та біль у мʼязах;

  • лихоманка;

  • везикули на зовнішніх статевих органах (а у жінок ще у піхві та у шийці матки);

  • виділення з піхви та уретри;

  • порушення сечовиділення.

Рецидивуюча інфекція найчастіше протікає легше і з меншою кількістю симптомів. До 2-х днів у жінок і чоловіків можуть спостерігатись висипи на зовнішніх статевих органів. 

За допомогою певної терапії можна послабити прояв симптомів та їхню частоту, проте вилікуватись повністю не можна. 

Трихомоніаз

Серед захворювань, що передаються статевим шляхом є найпоширенішим. Збудником є трихомонада, що паразитує в сечостатевій системі і мешкає у піхві і сечовому міхурі (у жінок) та у передміхуровій залозі, уретрі та насіннєвих бульбашках (у чоловіків).

Трихомоніаз дуже часто протікає разом із іншими захворюваннями.

Окрім того, що трихомоніаз передається статевим шляхом, заразитись можна також через речі особистої гігієни, якими є, наприклад, рушник та нижня білизна.

Симптоми трихомоніазу у жінок:

  • пінисті виділення;

  • свербіж, набряк, печіння в області статевих органів;

  • болісне сечовипускання;

  • болісні відчуття під час статевого акту.

 У чоловіків захворювання може протікати без ознак, але можливі наступні симптоми:

  • біль під час сечовипускання;

  • присутність крові в сечі та спермі;

  • свербіж і печіння пеніса;

  • виділення, схожі на піну, з сечовипускального каналу.

Трихомоніаз здатний спричинити низку ускладнень, серед яких: вульвіт, бартолініт, цистит, ендометрит, запалення яєчників, придатків, маткових труб та інше - у жінок і цистит, простатит, безпліддя - у чоловіків.

Лікування обовʼязково мають проходити обидва партнери. Терапія може включати антибіотики та інші препарати. Також важливо дотримуватись правил особистої гігієни, дотримуватись дієти та утримуватись від статевих стосунків без використання певних видів контрацепції.

Діагностика

Діагностика інфекцій, що передаються статевим шляхом може відбуватися у різні способи. Виділяють фізикальний огляд і лабораторні методи. Докладніше про кожен з них ми розкажемо нижче.

Фізикальне дослідження

Цей метод полягає в огляді пацієнта лікарем. Спеціаліст оглядає пацієнта, збирає скарги та симптоми, обстежує слизові оболонки сечовидільної і статевої систем, ротоглотки, очей та інших частин тіла, залежно від скарг пацієнта. У жінок також проводять гінекологічний огляд, що включає обстеження зовнішніх статевих органів та бімануальне обстеження.

Лабораторні методи

Найпоширенішим дослідженням при підозрі на інфекції, що передаються статевим шляхом, мікроскопічне дослідження мазка з уретри для виявлення збудників бактеріального або грибкового походження (гонорея, трихомоніаз). Щоб виявити віруси (герпес, гепатит, ВІЛ) необхідно досліджувати кров пацієнта методом ПЛР або імуноферментного аналізу.

При підозрі на бактеріальну інфекцію може також проводитись бакпосів. Це дозволяє виростити колонії збудника (за його наявності) та визначити чутливість до антибіотиків. Для бакпосіву використовують мазок з уретри, шийки матки або слизової глотки чи прямої кишки.

Де можна зробити аналіз

Медична мережа лабораторії INVIVO має більше 100 відділень по території України і постійно розвивається, відкриваючі нові пункти забору. Здати аналізи ви можете в найближчому відділенні INVIVO, яке знайдете на нашому сайті. Ми використовуємо сучасне обладнання та системи забору аналізів, що робить забір якомога менш відчутним для пацієнта та забезпечує точні результати досліджень у максимально короткі терміни.

Які є пакети в лабораторії 

В INVIVO доступний широкий набір панелей, що дозволяють виявити і дослідити інфекції, що передаються статевим шляхом. В будь-якому нашому відділенні ви можете здати аналіз на виявлення герпесу, мікоплазмозу, трихомоніазу, уреаплазмозу, хламідіозу та інших інфекцій. Ознайомтесь з асортиментом досліджень та оберіть необхідне. При замовленні дослідження на сайті, ви отримаєте знижку у 10%.

Перш, ніж здавати аналіз, впевніться, що ви дотримувалися необхідних правил підготовки до проведення дослідження.

За докладною інформацією про дослідження, акційні пропозиції та правила підготовки звертайтесь за телефоном гарячої лінії: 0800 210 777

Было полезно?

70710
rWOyXZmkxc
Отзыв
msZzRXGwC
rWOyXZmkxc
Отзыв
msZzRXGwC