Кальцій іонізований (Са++)

Опис

• Альтернативні назви дослідження: вільний кальцій, іонізований кальцій в крові
• Терміни виконання: 1 день

Іонізований кальцій (Ca++) є біологічно активною формою кальцію в організмі, яка не зв'язана з білками плазми і вільно циркулює в крові. Ця форма кальцію бере участь у багатьох процесах в організмі – м'язовій активності, передачі нервових імпульсів, згортанні крові, функціонуванні серцево-судинної системи тощо. 

Рівень іонізованого кальцію важливий для підтримки стабільної діяльності всіх клітин і систем організму. Він регулюється паратгормоном, кальцитоніном і активною формою вітаміну D. 

Підвищені показники іонізованого кальцію можуть свідчити про:

- Гіперпаратиреоз, посилена активність паращитоподібних залоз.

- Ниркову недостатність, хронічні хвороби нирок.

- Онкологічні захворювання з метастазами в кісткову тканину.

- Передозування вітаміном D або препаратами кальцію.

- Підвищену активність остеокластів, що призводить до демінералізації кісток.

- Злоякісні пухлини, що виробляють паратгормоноподібні речовини.

Знижені показники іонізованого кальцію можуть свідчити про:

- Гіпопаратиреоз.

- Дефіцит вітаміну D.

- Низький рівень магнію.

- Тривалий прийом сечогінних препаратів.

- Порушення всмоктування кальцію в шлунково-кишковому тракті (наприклад, при целіакії або хронічних захворюваннях кишечника).

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Загальні показання:

• Підозра на порушення функції паращитоподібних залоз (гіперпаратиреоз або гіпопаратиреоз).
• Оцінка кальцієвого статусу при різних патологічних станах – хворобах нирок та печінки, опіках, сепсисі, поліорганній недостатності, великих травмах тощо.
• Контроль рівня кальцію після переливань цитратної крові, введення гепарину
• Діагностика остеопорозу або інших пошкоджень кісткової тканини.
• Моніторинг пацієнтів із онкологічними захворюваннями, особливо з метастазами у кістки.
• Оцінка ефективності лікування вітаміном D або препаратами кальцію.
• Контроль під час тривалої терапії діуретиками або іншими препаратами, які можуть вплинути на рівень кальцію.
• Симптоми гіпо- або гіперкальціємії, такі як судоми, м'язова слабкість, аритмії або порушення нервової системи.
• Передопераційна підготовка та післяопераційний контроль.
• Проведення діалізу, екстракорпоральний кровообіг.