Аспартатамінотрансфераза (АСТ)

Опис

• Альтернативні назви дослідження: AST, АсAT, аналіз на аспартатамінотрансферазу
• Терміни виконання: 1 день

Аспартатамінотрансфераза (АСТ) – це фермент, який бере участь у метаболізмі амінокислот. У нормі АСТ міститься всередині клітин серця, печінки, скелетних м’язів, нирок та головного мозку. Його концентрація в крові зростає при ушкодженні клітин цих органів, особливо при захворюваннях печінки та серця. Аналіз на АСТ допомагає виявити ступінь пошкодження тканин, встановити діагноз та відстежити перебіг хвороби.

Підвищені показники можуть вказувати на:

- Гострий вірусний або токсичний гепатит.

- Загострення хронічних захворювань печінки.

- Інфаркт міокарда.

- Серцеву недостатність.

- М'язові травми або дистрофії.

- Гострий панкреатит.

- Алкогольне ураження печінки.

- Первинний рак печінки або метастатичне ураження печінки.

Знижені показники можуть вказувати на:

- Виснаження печінкової тканини на термінальній стадії цирозу.

- Тяжке ураження нирок або печінки з масовою загибеллю клітин і виснаженням їхньої функціональності тощо.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Для жінок:

• Оцінка стану печінки під час вагітності, зокрема, при підозрі на гестоз або внутрішньопечінковий холестаз.

Загальні показання:

• Симптоми ураження печінки (жовтяниця, потемніння сечі, світлий кал, біль у правому підребер’ї).
• Контроль функції печінки при хронічних захворюваннях (гепатит, цироз).
• Підозра на інфаркт міокарда або інші захворювання серця.
• Виявлення токсичного ураження печінки (алкоголь, лікарські засоби, отруєння).
• Спостереження за перебігом і лікуванням онкологічних захворювань печінки.
• Обстеження донорів.
• Оцінка перед оперативними втручаннями.
• Моніторинг ефективності терапії при хворобах печінки та серця.