Фосфор (Р)

Опис

• Альтернативні назви дослідження: неорганічний фосфат, фосфати крові, Р у сироватці крові
• Терміни виконання: 1 день

Фосфор (Р) є одним із основних мікроелементів, що відіграє важливу роль у багатьох функціях організму. Близько 85% всього фосфору в організмі зосереджено в кістках і зубах у вигляді фосфатів кальцію, що забезпечує їхню міцність. 

Фосфор бере участь у багатьох біохімічних процесах, таких як утворення енергії, синтез нуклеїнових кислот, підтримка кислотно-лужного балансу та функціонування клітинних мембран.

В організмі рівень фосфору підтримується за допомогою таких речовин, як паратиреоїдний гормон (ПТГ), кальцитріол (активна форма вітаміну D) і кальцитонін, а також нирками, які виводять надлишок фосфатів.

Підвищені показники рівня фосфору можуть свідчити про:

- Хронічну ниркову недостатність.

- Гіпопаратиреоз.

- Надмірна кількість вітаміну D.

- Зневоднення.

- Вживання великої кількості продуктів, багатих на фосфати (м'ясо, молочні продукти).

- Руйнування клітин при спадкових або гематологічних захворюваннях.

Знижені показники фосфору можуть свідчити про:

- Гіперпаратиреоз.

- Недостатнє всмоктування фосфору через порушення в роботі шлунково-кишкового тракту (целіакія, мальабсорбція).

- Дефіцит вітаміну D.

- Тривале застосування сечогінних препаратів.

- Тривале парентеральне харчування без додавання фосфатів.

- Важкі захворювання, що порушують метаболізм фосфору.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Загальні показання:

• Захворювання нирок, гострі і хронічні.
• Захворювання кісткової системи, травми, рахіт у дітей. 
• Моніторинг пацієнтів на діалізі.
• Визначення дефіциту або надлишку вітаміну D.
• Порушення роботи паращитовидних залоз (гіпопаратиреоз або гіперпаратиреоз).
• Порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, включаючи мальабсорбцію або діарею.
• Стан після тиреоїдектомії.
• Хронічний алкоголізм.
• Пацієнти, які потребують інтенсивного лікування (інфузійна терапія, парентеральне харчування, штучна вентиляція легень тощо).