ПЛР. Вірус герпесу, тип 1 (HSV 1) (зішкріб, якісне визн., Real-time)

Опис

• Альтернативні назви дослідження: ПЛР-діагностика герпесу 1 типу, полімеразна ланцюгова реакція на вірус простого герпесу 1 типу, HSV 1 у біоматеріалі зішкрібу, герпесвірус тип 1
• Терміни виконання: 2 дні

Вірус простого герпесу типу 1 (HSV 1) є одним із найбільш поширених герпесвірусів. Він вражає переважно слизові оболонки рота, очей, шкіру обличчя, а також інших ділянок тіла. Після первинного зараження вірус може залишитися в організмі в латентному стані, реактивуючись під впливом стресу, ослабленого імунітету або інших факторів.

ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) в режимі реального часу дозволяє виявити генетичний матеріал HSV 1. Це високочутливий метод, який забезпечує точність діагностики навіть у випадку мінімальної концентрації вірусу.

Позитивний результат може вказувати на:

- Гостру інфекцію, спричинену HSV 1.

- Реактивацію латентного вірусу з клінічними проявами на шкірі або слизових.

Негативний результат може свідчити про:

- Відсутність активної інфекції HSV 1 у досліджуваній ділянці.

- Стан ремісії після лікування або природного зниження активності вірусу.

• Біоматеріал – зішкріб.

Підготовка до аналізу

* Епітеліальний зішкріб (з ураженої ділянки)

У день здачі матеріалу і протягом 3 діб до цього потрібно виключити місцеве використання лікарських препаратів, косметичних і дезінфікуючих засобів. 

* Урогенітальний зішкріб:

Протягом трьох годин до забору матеріалу потрібно утриматися від сечовипускання.

Протягом трьох діб до дослідження – утримуватися від статевих контактів. Жінкам виключити спринцювання і постановку вагінальних свічок, мазей, тампонів. 

Протягом 14 днів не приймати антибактеріальні препарати. 

Матеріал не можна здавати під час менструації (тільки через три дні після її закінчення).

Показання

Для жінок:

• Підготовка до вагітності, зниження ризику передачі вірусу плоду.

Загальні показання:

• Первинний герпес з переважним ураженням шкіри обличчя, червоної облямівки губ, слизової оболонки порожнини рота, кон’юнктиви очей, шкіри верхніх кінцівок тощо.
• Підозра на менінгоенцефаліт, офтальмогерпес тощо.
• Моніторинг пацієнтів із ослабленим імунітетом (після трансплантації, під час лікування онкозахворювань, ВІЛ-інфіковані).
• Контроль стану пацієнтів після лікування.