Антитіла до ВІЛ 1/2 (скринінг)

Опис

• Альтернативні назви дослідження: тест на ВІЛ, аналіз на антитіла до вірусу імунодефіциту людини, скринінг на ВІЛ
• Терміни виконання: 1 день

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) – це ретровірус, який вражає клітини імунної системи і порушує захисні функції організму. Без правильного лікування ВІЛ-інфекція може прогресувати до стадії СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту) – організм стає вразливим до опортуністичних інфекцій та злоякісних новоутворень.

Скринінгове дослідження дозволяє виявити антитіла, які організм виробляє у відповідь на інфекцію. Зазвичай вони виробляються через 3-6 тижнів після зараження.

Позитивний результат (виявлення антитіл до ВІЛ 1/2) вказує на:

- Ймовірне зараження вірусом імунодефіциту людини, що потребує підтвердження за допомогою додаткових тестів.

Негативний результат свідчить про:

- Відсутність ВІЛ-інфекції.

- Хибнонегативний результат тестування в період одразу після зараження. У разі сумнівів рекомендоване повторне тестування через 3-6 місяців.

Сумнівний результат:

- Може бути пов’язаний із технічними особливостями тесту або наявністю перехресних реакцій. У таких випадках потрібно повторити дослідження.

• Біоматеріал – венозна кров.

Підготовка до аналізу

Забір крові проводиться натще в ранковий час (до 12.00). Забір матеріалу бажано виконувати до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Це важливі умови забезпечення якості лабораторного дослідження крові. 

У день забору крові можна випити води. 

Виключити прийом ліків (за погодженням із лікарем). Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.

За 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність. 

Показання

Для жінок:

• При вагітності/під час планування вагітності для зменшення ризику передачі ВІЛ від матері до дитини.

Загальні показання:

• При наявності стійкої симптоматики (не зникає протягом 2-3 тижнів) неясної етіології – субфебрильна температура, відчуття втоми, нічна пітливість, різка втрата ваги, збільшення лімфатичних вузлів. 
• Рецидивуюча герпетична інфекція, вірусні гепатити, пневмонія, туберкульоз, токсоплазмоз.
• Захворювання, що передаються статевим шляхом (сифіліс, хламідіоз, гонорея, генітальний герпес, бактеріальний вагіноз).
• Незахищений вагінальний, анальний або оральний статевий контакт з одним або декількома статевими партнерами, у ВІЛ-статусі яких немає впевненості. 
• Переливання донорської крові (випадки інфікування у такий спосіб практично виключені, адже донорська кров ретельно тестується).
• Ін’єкційне вживання наркотиків, використання нестерильних шприців.
• Випадковий укол шприцом або іншим гострим предметом (наприклад, медичним інструментом), що може містити інфіковану кров (ймовірність інфікування таким чином украй низька).
• Профілактичні обстеження у групах ризику.
• Моніторинг після профілактичної антиретровірусної терапії (наприклад, після можливого інфікування).
• Профілактичне тестування перед хірургічними втручаннями, здачею крові донорами.